свалява лісопильний завод

з середини XIII ст. почалося заселення краю нмецькими колонстами та переселенцями з Галичини, Подлля, Покуття;

у березн 1241 року територя Закарпаття була спустошена монголо-татарською навалою хана Бату;

певний час (у X ст.) край перебував пд сферою впливу Кивсько Рус; на протяз X-XIII ст. ”нчия територя” (“res nullis”), або так звана “беферна зона” (“terra indagines”) пд назвою “Руська марка” (земля) (“Marchia Ruthenorum”) край входить до складу Угорського королвства;

у IX ст. тут виника слов'янське князвство, очолюване легендарним князем Лаборцем; 896 р. через Верецький перевал в Тисо-Дунайську низовину проникають племена угрв на чол з Алмошем;

за свою сторю територя Закарпаття перебувала пд впливом або у склад рзних племен, народв  держав: кельтв, гунв, аварв;

найдавнша стоянка первсно людини у Центральнй  Схднй ґвроп знаходиться в Королев Виноградвського району  датуться близько 1 млн. 100 тис. рокв;

Закарпаття багате свою сторю. В кра нараховуться 1817 пам'яток стор, 496 - археолог, 48 -мистецтва.

Цкаво знати, що за територю Закарпаття бльше вд 40 кран свту, серед яких Андора, Ватикан, Лхтенштейн, Люксембург, Мальта, Монако, Сан-Марно, Бахрейн, Бруней, Катар, Кпр, Лван, Сингапур, Гамбя, Камори, Маврикй, Сан-Томе  Прнсп, Сейшели, Гуам, Захдна Самоа, Маршали, Мкронезя, Багами, Барбадос, Гренада, Домнка, Трндад  Тобаго, Сент-Крстофер, Ямайка та нш, а за населенням наш край бльший вд ¶сланд, Гвне-Бсау, Джбутт, Зах.Сахари, Екваторально Гвне, Свазленду, Сурнаму, Соломонових островв, Фдж та нших.

До сьогодн на Закарпатт збереглися 12 середньовчних замкв, серед яких Ужгородський, Мукачвський, Невицький, нш в рунах  залишках. На сьогодн в кра дють понад 30 монастирв, серед яких найдавншими  Мукачвський, Угольський Драгвський, ¶мстичвський, Боронявський, Малоберезнянський, вс нш з ХХ ст. До сьогодн в кра збереглися дворянськ палаци Шенборнв (Карпати), Перен (Виноградв), Довго (Довге), Ракоц (Мукачево), Другетв (Ужгород-Горяни), Бетлен (Берегово), Плотен (В.Лази Ужгородського р-ну).

Цкаво знати, що: Закарпаття займа 2,1 % ус територ Украни; найбльш грозовим мсцем Украни  Великий Березний  Рахв (43 грозов дн на рк); найбльш снгове мсце Украни - Руська Мокра (стйкий снговий покрив лежить тут протягом 116 днв у роц); найвища гора Украни - Говерла (висота 2061 м.); найбльше грське озеро Украни Синевир (площа 7 га на висот 989 м.); найвисокогрнша транспортна магстраль Украни - автошосе по Яблунецькому перевал на висот 931 м.; найдовший залзничний тунель в Укран - Щербин-Сянки, що ма 908 м.; найглибша лкувальна установа в Укран в Солотвино (на глибин 300 м.); найдавнша людина на територ Украни  Центрально ґвропи з'явилася в Королев 1 млн. рокв тому; найпвнчнша мсцевсть у свт, де вирощують чай - гора Красна Горка, бля Мукачева; географчний центр континентально ґвропи знаходиться бля с. Длове Рахвського району (48°30' пн. широти  23°23' сх. довготи).

Курортна-рекреацйна та туристична мережа краю налчу 15 санаторв, 16 санаторв-профлакторв, 25 баз вдпочинку  3 пансонати. Найбльш вдом серед них: “Сонячне Закарпаття”, “Поляна”, “Джерело Кришталеве”, “Квтка Полонини”, “Верховина”, “Карпати”, “Перлина Карпат”, “Синяк”, “Шаян”, “Грська Тиса”, “Кооператор”, Солотвинська алергологчна лкарня, “Квасний потк”, “Човен”, “Сойми”, “Солен Млаки”.

В област експлуатуться 333 АТС: 62 мськ та 271 сльська, усього на 140 тис. абонентв.

Мжнародний аеропорт “Ужгород” 4 класу “Г” може приймати повтрян судна типу АН-12, 24, 26, 32, ЯК-40, 42, ¶Л-18. Вйськовий аеродром знаходиться в Мукачев. Через територю краю, окрм залзничного, автомобльного, водного  повтряного транспорту, проходить трубопровдний транспорт - нафтопровд “Дружба”, газопроводи “Союз”, “Братерство”, “Сибр-ґвропа”, етиленопровд.

Не менш Закарпаття багате на корисн копалини, серед яких природний газ, нафта, ртуть, полметали, золото, кам'яне  буре вуглля, алунти, доламт, каолн, барит, бентонт, цеолт, дорит, андезит, мармур, перлт, мнеральн фарби, кухонна сль. Особливо привертають увагу мнеральн (боржом, зубер, сентуки, нарзан, сойми, келечин, стара русса) та термальн води (вд +18° до +80 °С, а глибина до 800 м. - Вльхвка, Ужгород, Уголька, Руськ Комарвц, Синяк, Шаян, Бгань, Гараздвка, Косини).

Край славиться виноробством. Насадження виноградно лози на Закарпатт почалося з ¶¶¶ ст. Сьогодн нараховуться понад 60 сортв винограду.

Багатою в кра  флора  фауна. ¶з близько 2 тис. видв вищих рослин - 67 занесено до “Червоно книги”, а з 546 видв тварин - 43. На Закарпатт збереглися 10 сторичних паркв-пам'яток (парк Лаудона  Пдзамковий в Ужгород, парк Перен у Виноградово, парк Шенборнв у Карпатах, парк з 140 екзотичних дерев  кущв у Мукачево, парк Вагнера в Невицькому замку) та 415 природних заповдникв.

Загальна протяжнсть кордонв Закарпаття становить 460 км. (з Польщею 33,4 км., з Словаччиною - 98,5 км., з Угорщиною -130 км., з Румуню - 205,4 км.). На пвноч та пвнчному сход Закарпаття межу з Льввською (85 км.) та ¶вано-Франквською областями (180 км.). В област 18 пунктв перепускв: 7 залзничних, 7 мжнародних автомобльних, 1 мжнародний повтряний, 3 пункти спрощеного переходу.

Найдовша рчка Закарпаття - Тиса. Довжина  в межах краю становить 223 км.  впада вона поблизу сербсько столиц Белград у р.Дунай. Крм Тиси, в кра проткають ще три рчки, що мають довжину понад 100 км. (Уж, Латориця, Боржава). Якщо всх рчок, струмкв  потчкв у кра 9429, то озер - 137, з яких водойм (постйних озер) - 32. Найбльше озеро Закарпаття - Синевир, утворене 10 тисяч рокв тому на висот 989 м. площею 7 га, з глибиною 27 м.  температурою вд +12° до +18°. Найбльший грський водоспад - Войводинський, а найвищий - Трофанець.

Бльшсть територ краю займають гори (найвищою точкою  вершина Говерла - 2061 м., а найнижча в район села Руськ Гевц Ужгородського району - 101 м. над рвнем моря). Карпатськ гори мають вк 1,2 млрд. рокв. Найвищ гори псля Говерли: Бребенескул - 2035 м., Пп-¶ван - 2022 м., Петрос - 2020 м., Гутин-Темнатик - 2017 м., Ребра - 2007 м., нш - менше 2 тис.

Закарпаття розташоване у самому центр ґвропи. Загальна площа краю склада 12 800 кв.км. Закарпаття ма 13 районв, 10 мст, 28 мстечок, 561 сльське поселення. Обласним центром  мсто Ужгород, мстами обласного пдпорядкування - Мукачево, Берегово, Хуст, а районного - Свалява, ¶ршава, Тячв, Виноградово, Рахв, Чоп, Воловець, Мжгр'я, Перечин, Вел.Березний.